Ваше повідомлення відправлено!

Невірно заповнена форма!

форма зворотнього зв’язку

«ВІН ТУТ БУВ. ВІН ТУТ ГРАВ…»

Так може з гордістю сказати в ці дні кожен чернівчанин, якому не байдужа музична культура рідного міста.
Відома поетеса Тамара Севернюк про це написала такі рядочки:

А над містом моїм
Раннє сяйво бринить,
Мов злітає в блакить зривна музика Ліста.

Він тут був. Він тут грав…

Саме нині весь світ святкує 200 років від дня народження блискучого угорського композитора, піаніста та диригента Ференца Ліста.
2011 рік ЮНЕСКО оголосив Міжнародним роком великого й незбагненного музиканта – Ференца Ліста. Рік Ліста є важливою подією в культурному житті всього світу.
У насиченому подіями, поїздками, концертами житті великого маестро наше місто залишило свій скромний і світлий спогад.
Після турне країнами Європи, у 1847 році Ліст організував виступи у Санкт-Петербурзі, Константинополі та Афінах. Цей шлях пролягав через Галичину та Буковину.
По дорозі зі Львова в Ясси він зупинився в Чернівцях. Звістка про прибуття відомого піаніста набула розголосу завдяки президентові Товариства сприяння розвитку музичної культури на Буковині, президентові Крайового суду Буковини Карлу Умлауффу фон Франквелю. Товариство готувало великому піаністу гідну зустріч. Композитор прибув у Чернівці 22 травня, пробув у місті тиждень. Тут він дав три концерти. Два – у великому концертному залі в ошатному готелі «Молдавія», який був на той час центром культурно-мистецького життя не тільки міста, але й усього краю. Усі місця, незважаючи на високу ціну квитків, були заповнені. Вдячні поціновувачі його таланту з’їхалися з усіх кінців краю. А ще один концерт він дав в маєтку барона Євдоксія Гормузакі, в якого зазвичай обідав.
Ось як про цю знакову подію для музичної культури міста писала місцева преса:
«…І ось з’явився Ліст, по-юначому стрункий, напів-Апполон, напів-Гермес, з чітко окресленим, тонким, натхненним обличчям, обрамлений білявою хвилею в’юнкого волосся, з витончено-граціозними французькими манерами, людина іскроментної дотепності, високої оригінальності, геній у своїх найвищих проявах, без граму пихи чи зарозумілості, милий, невимушено простий.
В концертній залі, трохи відвернувшись від рояля, юний бог музики розмовляє з дамами, розсипає жарти, експромти, – і несподівано, наче осяяний вищим натхненням, повертається до інструменту. Швидким поривом – легко й ніби недбало – опускає руки на клавіші, і під його пальцями народжується блискучий каскад звуків… Усі – німують. А згодом зринає буря оплесків…».
Він грає напам’ять увертюру Россіні до «Вільгельма Телля», «Місячну сонату» свого улюбленого Людвіга, «Лісового царя» Шуберта, полонези, вальси та мазурки Шопена, свої власні твори, серед них композиції «Кампанелла» та «Дон Жуан».
На додаток заграв коломийки у власній обробці, які на прохання єпископа Євгена Гакмана виконав аж двічі.
В помешканнях заможних чернівчан, в яких він гостив, надовго зберігся спогад про Ференца Ліста як безпосереднього, люб’язного і вишуканого світського співрозмовника.
Можна висловити здогад, що маестро міг відвідувати і нинішню вулицю Українську, де на той час проживав Ніколаус – один з родини барона Гормузакі .
Саме з Чернівців 25 травня 1847 року він надішле листа недосяжній Кароліні Сайн-Вітгенштейн, в якому признається в коханні… і з хвилюванням чекатиме відповіді…
Про ці далекі та цікаві сторінки перебування в Чернівцях талановитого угорського композитора можна дізнатись з виставки в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського із книг Марії Никирси «Чернівці», Кузьми Демочка «Мистецька Буковина», Тамари Севернюк «Дотик безсмертника», «Спокуса білої пустелі», «О, Чернівці, оаза дивини…», Івана Снігура «Легенди Буковини», нового дослідження піаніста-викладача Людмили Вольської «Як рік Ференца Ліста відзначимо?» (про маловивчений український період в житті класика).
Тут же представлені платівки з музикою Ференца Ліста (яких у фонотеці Анатолія Добрянського 18), ноти із музичних збірок, які виконувались в салонах поважних чернівчан. Також є енциклопедичні видання та дослідження його музичної спадщини.